flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

№ 1 (34), 2014 року. Тимченко Г.П., Дем'янова О.В. Процедура пілотної постанови Європейського суду з прав людини в світлі оптимізації процесуальної форми діяльності судової влади

17 червня 2014, 14:12

 Процедура пілотної постанови Європейського суду з прав людини в світлі оптимізації процесуальної форми діяльності судової влади

Г. П. Тимченко,

доктор юридичних наук,

старший науковий співробітник

Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України

О. В. Дем´янова,

кандидат юридичних наук,

професор кафедри цивільного права та цивільного процессу

Національної академії Державної прикордонної служби

ім. Богдана Хмельницького

Досліджено сутність такої форми розгляду справ Європейським судом з прав людини, як процедура пілотної постанови. Аналізуються основні риси відповідної процесуальної форми судочинства, серед яких виділено виконання функцій правосуддя, примирення, співробітництва і превенції, раціоналізація процедури розгляду скарг. З´ясовується потенціал використання подібного досвіду роботи Європейського суду з прав людини в національному правовому полі.

Ключові слова: процедура пілотної постанови, рішення, системна проблема.

Тимченко Г.П., Демьянова Е.В. Процедура пилотного постановления Европейского суда по правам человека в свете оптимизации процессуальной формы деятельности судебной власти

Исследована сущность такой формы рассмотрения дел Европейским судом по правам человека, как процедура пилотного постановления. Анализируются основные черты соответствующей процессуальной формы судопроизводства, среди которых выделяются исполнение функций правосудия, примирения, сотрудничества и превенции, рационализация процедуры рассмотрения жалоб. Выясняется потенциал использования подобного опыта работы Европейского суда по правам человека в национальном, правовом, поле.

Ключевые слова: процедура пилотного постановления, судебное решение, системная проблема.

Tymchenko Hennadii, Demyanova Elena. Procedure of the pilot resolution of the European Сourt of Human Rights in the light of optimization of a procedural form of activity of judicial authority

Article is devoted to research of essence of such form of hearing of cases by the European Court of Human Rights as procedure of the pilot resolution. The author analyzes the main lines of the corresponding procedural form of legal proceedings from which are distinguished execution of functions of justice, reconciliation, cooperation and prevention, rationalization of procedure of consideration of complaints. Potential of use of similar experience of the European Court of Human Rights in a national legal framework becomes clear.

Key words: procedure of the pilot resolution, judgment, system problem.

 

Найвищі стандарти правосуддя реалізуються в діяльності Європейського суду з прав людини (далі - Європейського суду, Суду). Світова практика дотримання прав людини та вирішення спорів у цій сфері вимагає постійного удосконалення процесуальних форм діяльності. Прикладом оновленого підходу до її и рішення проблем судочинства є процедура пілотної постанови, реалізована в діяльності Європейського суду.

Проблеми процедури пілотної постанови привертають увагу науковців. Зокрема, важливий внесок в дослідження цього правового явища зробили такі і штори, як О. А. Гончаренко, О. О. Зенін, К. І. Терехов, І. А. Чернишов. Однак не всі аспекти цієї широкої теми отримали належне висвітлення. Окремої уваги вимагає оцінка процесуальних форм роботи суду, яка в процедурі пілотної постанови досить своєрідна.

Судді Європейського суду доходять висновку, що головна ідея процедури пілотної постанови в тому, що Суд слід звільнити від розгляду усіх наступних аналогічних справ, котрими держава має сама зайнятися шляхом нового внутрішньодержавного засобу захисту, закріпленого в законодавстві внаслідок виконання пілотної постанови [1]. Завдяки процедурі пілотної постанови виражається нагальна оцінка Європейським судом певної ситуації, яка поширюється на усі аналогічні справи. Як зазначає Лех Гарлицький, пілотне рішення «піднімається над конкретним контекстом індивідуальної скарги та набуває властивостей постанови «конституційного характеру» [2]. Посилання у тексті постанови на те, що Судом констатовано наявність системної або структурної проблеми або іншої аналогічної дисфункції національної правової системи, створює підґрунтя для розширення меж законної сили пілотної постанови. Тому слід визнати слушними зауваження про те, що кожне пілотне рішення має чітко й недвозначно визначатися як таке в тексті [3].

Отже, одним із аспектів раціоналізації процесуальної форми діяльності Суду с обмеження судового втручання тільки найбільш істотною, сутнісною частиною проблеми. Процедура пілотної постанови орієнтована нате, щоб залишити Суду тільки ті завдання, які становлять його безпосереднє функціональне завдання. Встановлення системної дисфункції та вироблення пропозицій з її подолання є основою вирішення проблеми. Подальшим етапом є фактична діяльність держави-учасниці, спрямована на перетворення рекомендацій Суду в практику. В цьому діяльність Суду має вже тільки контрольний характер. Тому конструктивним чинником процедури пілотної постанови є виокремлення серед певного обсягу передбачуваної роботи з розгляду та вирішення справ раціонального і сутнісного елемента, типового питання правового характеру серед значної кількості тотожних справ.

Процедура пілотної постанови акцентує увагу на судовій діяльності підготовчого характеру. Адже власне розгляду передує робота, яка може бути за своїм значенням прирівняна до вирішення справи по суті: попередній аналіз структури скарг, їх класифікація, з´ясування сутності скарг та причин, що їх обумовлюють, і на цій основі - виявлення та обґрунтування існування системних проблем. Посилюється значення попередніх консультацій із сторонами. Вимагає детальної уваги відбір конкретної справи для процедури, обрання шляху, за яким буде вирішуватися доля скарг-клонів тощо. Досліджувана процедура ще раз доводить доцільність перенесення акцентів та концентрації процесуальної діяльності на підготовчі етапи судочинства. Заслуговує на увагу визнання за Судом права робити попередні висновки про сутність скарг та причини порушень прав людини, вирішувати питання про належну процедуру розгляду не тільки в межах провадження по одній скарзі, а й з урахуванням загальної структури справ, що очікують свого вирішення.

Практика винесення пілотних постанов актуалізує цілий пласт правових проблем, пов´язаних із порушенням прав значних груп осіб, які у вітчизняній юриспруденції не знаходять адекватного вирішення. Міжнародний досвід має привернути увагу та переконати в доцільності оптимізації наявних процесуальних механізмів. Якщо Європейським судом засвідчена результативність і допустимість практики системних висновків та застосування глобальних наслідків на підставі розгляду однієї чи кількох типових справ, то це має стати реальним прикладом для розробки відповідних національних заходів реагування. Перевантаження судової системи справами-клонами - проблема не специфічна для Європейського суду, вітчизняні суди відчувають аналогічні тенденції.

У зв´язку із викладеним вимагають уваги питання запровадження механізму групового позову, який на сьогоднішній день не відомий вітчизняному законодавству. Процесуальна наука має досить ґрунтовні напрацювання в означеному напрямку, однак на нормативному рівні проблема не зрушилася. Неефективність роботи судової системи по кожному окремому випадку типового порушення прав людини доповнюється нездатністю судових рішень по конкретних справах радикально сприяти усуненню протиправної практики. Звертає увагу той факт, що наявність системної дисфункції (в контексті процедури пілотної постанови) пов´язується із відсутністю (недостатністю) національних засобів правового захисту. Значною мірою ця підстава для України полягає в ігноруванні процесуальних механізмів захисту групових інтересів. Значимість та ефективність, здатність створити реальний правовий ефект у такого інтегрованого (групового тощо) провадження потенційно на порядок вищі, ніж в інди­відуального позивача, що часто вступає в спір з більш сильною (в майновому, організаційному, владному сенсі) стороною.

Мають специфіку і заходи, що приписуються державі-відповідачу з ураху­ванням характеру порушення. Аналізуючи практику винесення пілотних поста­нов та власну оцінку Судом такої діяльності, К. І. Терехов узагальнює, що пілот­ка постанова зобов´язує державу-відповідача обрати заходи загального характе­ру, котрі мають бути прийняті в національній правовій системі, тобто такі адмі­ністративні, організаційні або законодавчі заходи, котрі ліквідують причини порушення Конвенції в подальшому. Інколи Суд самостійно вказує на характер необхідних заходів та/або на їх мету [4]. Завдяки техніці «пілотних рішень» Страсбурзький суд прямо пропонує державі-відповідачу внести зміни до націо­нального законодавства, щоб усунути причину порушення [5]. Науковці наголо­шують, що процедура пілотної постанови - це дійсно тривала процедура, яка відбувається поетапно, дії держави-відповідача з усунення наявних проблем підлягають оцінці з огляду на їх повноту та ефективність. Зокрема, йдеться про створення національних засобів захисту - прийняття нормативних актів, спря­мованих на подолання системних проблем невиконання судових рішень, які врешті виявилися неефективними. Така ситуація була в Італії, Румунії [6]. Тому взаємодія Суду, держави-відповідача та заявників має тривалий характер посту­пового наближення до оптимально допустимого і прийнятного компромісного способу врегулювання проблеми. Однак тема конструктивного врегулювання вітчизняних проблем українською владою не розглядається. Хоча ідея про те, що усувати порушення має суб´єкт, який його вчинив, у основі своїй вельми кон­структивна.

Вітчизняні суди виносять стоси рішень, завідомо усвідомлюючи, що вони не будуть виконані, зокрема, через відсутність асигнування, недостатність коштів у бюджетних організацій тощо. Шлях, обраний Європейським судом - зобов´язання відповідача усунути не тільки порушення прав конкретного скаржника, а й саму причину порушення - є ефективним способом відновлення правопорядку. За таких умов словосполучення «законна сила судового рішення» повертає собі дійсний зміст. Ситуація, в якій відповідач (чи то держава, державна установа, приватна організація чи фізична особа), отримавши судове рішення по одному позивачу, і достеменно знаючи про наявність цілої низки аналогічних випадків, не вживає заходів щодо усунення глобальної причини позовів чи скарг, є проя­вом безсумнівного ігнорування як об´єктивного права, так і суду. Тому Європейським судом започатковано приклад сутнісного, ініціативного виконан­им судом не тільки своїх обов´язків, а й глобальної соціальної місії.

Велике значення має встановлення проміжних строків та поетапність роботи в рамках процедури пілотної постанови. Аналогічно і висновки суду мають характер проміжних рішень. Окремо слід відзначити встановлення факту порушення та його причин, що мають системний характер. Однак до визначення наслідків такого порушення Суд повертається ще неодноразово, оцінюючи ефективність зусиль держави-відповідача щодо виконання приписаних заходів. Відповідно і вітчизняна правова доктрина має переглянути нігілістичне ставлення до проміжних, часткових та інших видів рішень. Раціоналізація судової процедури вимагає постійного спрямування зусиль суду на виокремлення дійсно спірних та проблемних питань та завершення тих, які не потребують подальшого з´ясування. Конструкція проміжних рішень має значний потенціал підвищення ефективності їх виконання, оскільки зберігає набагато сильніший контроль суду за діями відповідача, гнучкі та результативні засоби впливу на його поведінку з усунення наслідків протиправних дій.

Потенціал раціоналізації процедури пілотної постанови не тільки в тому, щоб позбутися значної кількості однотипних справ, а у активному залученні держави-відповідача до вирішення проблеми. За допомогою процедури пілотної постанови держава-відповідач ставиться в умови, коли вона примушується до внутрішнього врегулювання наявної проблеми. В літературі підкреслюється, що перевагою процедури пілотної постанови є те, що державі надається можливість вирішити проблему на національному рівні [7]. Схема співпраці Суду з державою-відповідачем ускладнюється, при цьому спілкування стає тіснішим, а можливості досягти консенсусу - більшими. Вплив з боку Суду на державу-відповідача стає більш відчутним, застосовуються глобальні інструменти переконання, пов´язані з оцінкою держави як суб´єкта виконання міжнародних зобов´язань, іміджем держави на міжнародній арені тощо.

Слід визнати, що власне процедура пілотної постанови істотно не змінює важелів примусу до держави-відповідача. Правові засоби для примушування держави виконати рішення Суду не змінюються. Концепція процедури пілотної постанови орієнтована на інше - на добру волю держави до співпраці та конструктивного врегулювання проблеми. Судді Європейського суду відзначають роль політичної волі національної влади до співробітництва, за відсутності якої процедура пілотного рішення, можливо, буде менш ефективною [8]. Також йдеться про те, що Європейський суд робить предметом провадження з самого початку завдання допомогти державі створити на національному рівні умови, за яких наявні або потенційні скарги могли би бути врегульовані. У пілотній постанові Суд дає державі-відповідачу пораду щодо вирішення системної проблеми [9].

Завдяки процедурі пілотної постанови можна говорити про перетворення ідеї співробітництва у сфері юстиції на реальність [10].

Процедура пілотної постанови ще раз акцентує увагу на тій ролі, яку має на сьогоднішній день компромісний спосіб вирішення спорів у глобальному їх розумінні. Відхід Суду від традиційного уявлення про Феміду з пов´язкою на очах, для якої важливі тільки самі факти, не відповідає потребам та очікуванням суспільства. Правосуддя, в тому числі європейське, якомога більше має наблизитися до його користувачів, а завдання реального усунення конфлікту та його наслідків має оцінюватися на рівні із встановленням істини. Проблема дотримання прав людини значною мірою це проблема дисонансу ідеального та реального. Тому важливо, що процедура пілотної постанови має за мету примирити гри важливих інтереси: тих, права яких були порушені; національних органів влади; підправлення правосуддя [11]. Значення ідеї конструктивного примирення, реалізованої в процедурі пілотного рішення, для національного судочинства за участю фізичних і юридичних осіб є не меншим.

Тому слід погодитися із вітчизняними науковцями, які зазначають, що головною метою процедури пілотного рішення є не розгляд справ у звичайному порядку та встановлення порушення одного з гарантованих прав, а надання допомоги державі у вирішенні відповідної системної проблеми [12]. Ґрунтуючись на оцінках процедури пілотної постанови окремими суддями Європейського суду [13],варто підкреслити поглиблення реалізації превентивної функції. Продовжуючи цю тезу, зауважимо, що основу процедури пілотної постанови, на нашу думку, становить правосуддя примирення, співробітництва та превенції.

Склалося так, що спочатку має місце правосуддя, а потім - виконання його приписів. Під час виконання судового рішення суд має лише повноваження контрольного характеру. Процедура пілотної постанови передбачає акцент саме на виконанні приписів Європейського суду. Опрацювання необхідних для усунення порушення заходів у тісному співробітництві з державою-відповідачем, поетапна їх реалізація, встановлення стислих строків виконання, необхідність дсржави-відповідача звітувати про вжиті зусилля, можливість поновити розгляд ,ш морожених скарг - ці фактори підвищують вірогідність реального виконання ти відрізняють механізм процедури пілотної постанови від традиційного уявлення про правосуддя.

Таким чином, механізм раціоналізації процесуальної форми, втілений в процедурі пілотної постанови, ґрунтується на моделі типової ситуації, що передбачає поширення меж законної сили постанови на встановлення фактів порушень и аналогічних випадках, а також приписах щодо усунення не тільки індивідуальної проблеми, а й системної її причини. Вагомим чинником раціоналізації процедури є активне залучення держави-відповідача до усунення наявних системних проблем на засадах примирення та співробітництва. Змінюються акценти в процедурі, щоб підвищити вплив Суду на досягнення результату реального виконання приписів.

Процедура пілотної постанови істотно змінює уявлення про структуру функцій Європейського суду: поряд з правосуддям акцентується увага на функціях примирення та співробітництва. На це зверталась увага науковців. Так, О. О. Зенін дійшов висновку, що концептуальна основа діяльності Суду за час його роботи зазнала певних змін. В перший період його діяльності основною характеристикою компетенції Суду був принцип субсидіарності, що базувався на доктрині «поля оцінки» або «меж розсуду», тобто визнання Судом можливості участі членів Конвенції в тлумаченні її положень. Однак з 2004 року під певним тиском Комітету міністрів Ради Європи Суд став відходити від даної принципової основи своєї діяльності шляхом винесення так званих «пілотних» постанов, котрі приймаються за наявності в Європейському суді значної кількості «справ-клонів», в яких виявляються системні, структурні проблеми, що викликають «порушення, що повторюються», і в яких держави-відповідачі зобов´язуються Судом у стислі строки вжити відповідні законодавчі акти, що виправляють це порушення [14].

З такою оцінкою ми можемо погодитися тільки частково. Процедура пілотної постанови, навпаки, підкреслює субсидіарну роль Європейського суду. Істотною її характеристикою є перенесення акцентів на безпосередню діяльність держави-відповідача. Однак констатація вченим змін у концептуальній основі діяльності суду дійсно має під собою підґрунтя. На нашу думку, слід говорити про зміну ролі Суду в суспільстві.

Традиційно постанови Європейського суду виступали своєрідним стандартом тлумачення норм Конвенції та природних прав взагалі. Жан-Поль Коста стверджує, що постанови Суду, які відхиляють скарги чи засуджують держави, користуються авторитетом та малюють демаркаційну лінію між тим, з чим можна миритися, а з чим - не можна. Незважаючи на те, що постанови Суду не мають сили erga omnes ((лат.) - між усіма, щодо усього співтовариства держав), вони спричиняють вплив на суддів та законодавців у всіх державах - учасницях Конвенції, роблять істотний внесок у гармонізацію європейських стандартів у сфері прав та свобод [15].

Однак визнання доцільності процедури пілотної постанови свідчить про те, що сучасний Європейський суд «переростає» свою традиційну «суспільну нішу». Лех Гарлицкий закономірно ставить питання про сутність Суду: чи є він в першу чергу міжнародним судом, що розбирає індивідуальні скарги, чи квазіконституційним органом, що дає відповідь на системні проблеми [16]. Інші судді вважають, що питання виконання рішень Європейського суду в майбутньому слід включити до обсягу компетенції більш квазісудового органу [17]. Підґрунтям для таких запитань є і своєрідний зміст процедури пілотної постанови. Не тільки поєднання різних функцій, а й істотна зміна їх співвідношення робить процедуру пілотної постанови якісно своєрідною процесуальною формою роботи Європейського суду.

ІІоставлені питання щодо призначення Європейського суду мають концептуальне значення не тільки в міжнародному аспекті, а й у національній площині. За наявності значної кількості системних проблем в національній правовій системі чи може судова влада залишатися в межах традиційних уявлень? Діяльність Європейського суду є прикладом ролі судової влади в суспільстві. Життя вносить істотні корективи в традиційні уявлення про сутність тих чи інших державних та соціальних інституцій. Тому в ситуації фактичної відсутності реагування на судові рішення з боку тих, хто має їх виконувати, робота гуду з вирішення індивідуальних спорів втрачає свої значення. Обставини вимагають адекватного реагування, що актуалізує проблему зміни форм впливу на суспільство.

Одним з найважливіших факторів сприйняття міжнародною спільнотою процедури пілотної постанови став високий авторитет Європейського суду як неупередженого органу, до складу якого входять найкращі юристи Європи. Тому саме в цій установі можна отримати найбільш об´єктивну, кваліфіковану та мудру відповідь на питання про вирішення системних проблем. У діяльності с удової влади реалізується нормотворча функція, що особливо має місце в країнах прецедентного права. І це не видається порушенням принципу поділу влади пі виконанням судом невластивих йому функцій. Аналогічно відсутні перешкоди для впливу суду на реалізацію функції адміністрування, якщо це потрібно суспільству.

У вітчизняній науці є спроби визначити поняття пілотної постанови (рішення). Так, К. І. Терехов вважає, що пілотна постанова - це кінцеве рішення у справі, в якому Європейський суд визнає порушення Конвенції, а також встановлює, що подібне порушення має масовий характер внаслідок структурної (або системної) дисфункції держави-відповідача, та приписує цій державі вжити певний вид заходів загального характеру [18]. О. А. Гончаренко дійшов висновку, що пілотне рішення - остаточне рішення у справі, що розглядається у першочерговому порядку, в якій Європейський суд з прав людини визнає порушення прав, гарантованих Конвенцією, а також встановлює, що подібне порушення має масовий характер через системно-структурну дисфункцію держави-відповідача та накладає на державу-учасницю зобов´язання вжити певних заходів загального характеру для зупинення порушень за аналогічними справами та недопущення їх виникнення у майбутньому, виконання якого знаходиться під особливим наглядом з боку Комітету міністрів Ради Європи [19].

Не заперечуючи раціональності наведених визначень, зауважимо, що, на нашу думку, пілотну постанову слід оцінювати в контексті процедури. Подібний підхід більше відповідає сутності досліджуваного правового явища, охоплює його системне значення. Адже значна специфіка процесуальної форми міститься не тільки в самій постанові, а й у тривалій, складній та поетапній процедурі, котра, завдяки своїй специфіці, дозволяє ефективно вирішувати наявні завдання. Процедуру пілотної постанови слід визначити як специфічний порядок розгляду Європейським судом особливих категорій скарг, в яких діагностується наявність порушення прав, гарантованих Конвенцією, причиною яких є системна або структурна проблема або інша аналогічна дисфункція національної правової системи, заснований на активному залученні держави-відповідача до усунення наявних системних проблем на засадах співробітництва та примирення, що застосовується з метою підвищення результативності виконання постанов Європейського суду, усунення та попередження порушень прав людини.

Отже, діяльність Європейського суду в режимі процедури пілотної постанови являє собою окрему форму реалізації верховенства права, засновану на тісному поєднанні завдань із встановлення дійсного змісту права та впровадження його у життя шляхом виконання функцій правосуддя, примирення, співробітництва і превенції. Досвід запровадження Європейським судом процедури пілотної постанови має важливе значення для розбудови вітчизняної правової системи в руслі відповідності верховенству права. З огляду на те, що йдеться саме про раціоналізацію процедури розгляду скарг, цивільне судочинство поряд з господарським та адміністративним є тією субстанцією, для якої можна знайти найбільшу користь. Йдеться перш за все про можливість зміни процесуальної форми судового розгляду для тих справ, які виявляють недостатню її ефективність. Виходить на новий рівень роль суду в суспільстві, його взаємодія з іншими гілками влади, змістовне наповнення судових функцій. Сутнісне призначення правосуддя розширюється з урахуванням сучасного рівня конфліктів та вимог до їх вирішення за рахунок поглиблення його консенсуально-примирних засад. Актуалізуються проблеми захисту значних груп осіб, підготовчої діяльності суду, проміжних та часткових рішень, використання примирних процедур тощо. Тому ідеї, реалізовані в процедурі пілотної постанови, мають бути важливим напрямом обґрунтування реформи процесуальних форм вітчизняного судочинства.

 

[1] Выступление г-на Эрика Фриберга, Секретаря-Канцлера Европейского Суда по правам человека на тему «Пилотные постановления с точки зрения Европейского Суда по правам человека»/ Коллоквиум «Повышение эффективности выполнения требований Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод на национальном уровне». Стокгольм, Швеция, 9-10 июня 2008 г. / Права человека. - 2008. - N» 8. - С. 10 - 14.

[2] Гарлицкий Л. Постановление Европейского Суда по делу «Брониовский против Польши» и последующие события: О двойственной природе «пилотных постановлений» /JI. Гарлицкий // Права человека. - 2006. - № 8 - С. 27.

[3] Совместные замечания, касающиеся правил Европейского Суда по правам человека относительно процедуры пилотных решений, подготовленные «Международной амнистией», Центром AIRE и Европейским центром защиты прав человека [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ehracmos.memo.ru/index.php?section=docs&start=20

[4] Терехов К. И. Пилотные постановления, выносимые Европейским судом по правам человека: введение в системный анализ явления / К.И. Терехов // Право. Журнал высшей школы экономики. - 2011. - № 4. - С. 54.

[5] Чернышев И. А. Правовые позиции Конституционного суда России и Европейского суда по правам человека. Генезис и взаимовлияние : автореф. дис.. на соискание научн. ступени канд. юрид. ннук./ И.Л. Чернышев. - СПб., 2010. - С. 18.

[6] Гонта К. Пилотная процедура перед обращением в Европейский Суд по правам человека / К. Гонта // Реализация Европейской Конвенции о защите прав человека и основных свобод: проблемы и перспективы: сб. материалов междунар. конф.11 - 12 ноября 2010 г., / состав. Т.П. Марголина, Д М. Колмогорова. - Пермь, 2010. - С. 45-50.

[7] Гонта К. Цит. работа. - С. 47.

[8] Реагирование на систематические нарушения прав человека : анализ пилотных решений Европейского Суда по правам человека и их воздействия на национальные правовые системы: Отчет о работе семинара, состоявшегося в Европейском Суде по правам человека, Страсбург, 14 июня 2010 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ehracmos.memo.ru/index.php?section=docs&start=20

[9] Выступление Эрика Фриберга, Секретаря-Канцлера Европейского Суда по правам человека тему «пилотные постановления с точки зрения Европейского Суда по правам человека»/ Коллокниум « Повышение эффективности выполнения требований Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод на национальном уровне». Стокгольм, Швеция, 9-10 июня 2008 г. / Права человека. 2008. - № 8. - С. 10.

[10] Жа Коста Жан-Поль: мои мысли все время возвращаются к Протоколу № 14 / Бюллетень Европейского Суда по правам человека. - 2007. - №5. - С. 3.

[11] Выступление г-на Эрика Фриберга, Секретаря-Канцлера Европейского Суда по правам чело- некп, па тему «пилотные постановления с точки зрения Европейского Суда по правам человека»/ Коллоквиум «Повышение эффективности выполнения требований Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод на национальном уровне». Стокгольм, 9-10 июня 2008 г. / Права человека. - 2008. - № 8. - С. 11.

[12] Гончаренко О. А. Правова природа «пілотних рішень» Європейського суду з прав людини / (О.A. Гончаренко // Форум права. - 2012. - № 4. - С. 244.

[13] Реагирование на систематические нарушения прав человека : анализ пилотных решений Европейского Суда по правам человека и их воздействия на национальные правовые системы: Отчет о работе семинара, состоявшегося в Европейском Суде по правам человека, Страсбург, 14 июня 2010 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ehracmos.memo.ru/index.php?section=docs&start=20

[14] Зенин А. А. Международно-правовой контроль исполнения постановлений Европейского (іуда по правам человека и Российской Федерации: автореф. дисс на соискание научн. ступени канд. юрид.паук / А.А. Зенин. М., 2012. - С. 9.

[15] Коста Жан-Поль: мои мысли все время возвращаются к Протоколу № 14 // Бюллетень Европейского Суда но правам человека. - 2007. - №5 . - С. 3-4.

[16] Реагирование на систематические нарушения прав человека : анализ пилотных решений Европейского Суда по правам человека и их воздействия на национальные правовые системы: Отчет о работе семинара, состоявшегося в Европейском Суде по правам человека, Страсбург, 14 июня 2010 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ehracmos.memo.ru/index.php?section=docs&start=20

[17] Выступление г-на Эрика Фриберга, Секретаря-Канцлера Европейского Суда по правам чело- некп, па тему «пилотные постановления с точки зрения Европейского Суда по правам человека»/ Коллоквиум «Повышение эффективности выполнения требований Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод на национальном уровне». Стокгольм, 9-10 июня 2008 г. / Права человека. - 2008. - № 8. - С. 14.

[18] Терехов К. И. Цит. работа. - С. 53.

[19] Гончаренко О. А. Цит. праця. - С. 247-248.